Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

Неділя, 13 червня 2 Кор 5,6–10 Увесь час, отже, ми повні відва | Слово між нами

Неділя, 13 червня
2 Кор 5,6–10
Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа, – бо ходимо вірою, а не видінням, – ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа. Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом. Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.

Думка про те, що доведеться з’явитися на суд перед Христом після закінчення земного життя, у багатьох людей викликає тривогу. Це тому, що отримають по заслузі – «згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле» (2 Кор 5,10). А як часто нам не вдавалося виправдати навіть власні очікування? То ж на чому ґрунтується надія на те, що Ісус прийме нас у Небесне Царство?
По–перше, нашим Суддею буде Сам Спаситель. Ісус не засудив жінку, спійману на перелюбі (див. Йн 8,10–11), приймав навіть митарів, наприклад, Матея, котрий пізніше став одним із Дванадцятьох апостолів (див. Мт 9,9–13). На хресті Він пообіцяв злочинцеві, розіп’ятому поруч із Ним: «Сьогодні будеш зо мною в раї» Лк 23,43). Ці євангельські історії дають нам можливість вірити, що Христос буде милосердним і до нас.
По–друге, хоча нам і боляче згадувати наші провини, Господь інакше дивиться на наше життя, бо Його суттєвою рисою є милосердя. Він не зосереджується на наших гріхах – для Нього набагато важливішими є наші добрі справи. Бог з усіх сил намагається нас урятувати й використовує для цього кожну можливість. А наші добрі справи – це лише відповідь на безумовну любов Господа, яка не залежить від наших учинків.
Сьогодні прийди до Божого храму і віддай усі страхи перед останнім судом у Його люблячі, милосердні руки. Пам’ятай, що кожен день – це новий шанс зробити ще один крок назустріч Богу.
«Господи Ісусе Христе, дякую Тобі за милосердя, яке Ти щодня виявляєш до мене.»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Джерело – «Слово між нами»