П’ятниця, 14 травня, святого Матія, апостола Діян 1,15–17.20–2 | Слово між нами
П’ятниця, 14 травня, святого Матія, апостола
Діян 1,15–17.20–26
І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, – промовив: «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього. Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий. Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, – щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.» І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія. І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце. І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.
Петро опинився у скрутному становищі. Не зрозуміло, хто повинен замінити Юду Іскаріота у виконанні служіння дванадцятого апостола. Тут потрібен той, хто був з Ісусом від самого початку і міг бути «свідком Його воскресіння» (Діян 1,22). Ці характеристики підходили багатьом. Наприклад, можна згадати тих сімдесятьох учнів, котрих Ісус послав попереду Себе ще на початку публічного служіння (див. Лк 10,1).
Тож Петро окреслив ситуацію, запропонував кандидатів, але остаточне рішення залишив на волю Господа. Святий жереб, котрий був звичайною річчю для юдеїв, вказав на Матія.
Ця історія говорить нам про дві речі. По–перше, кожен, хто зустрічався із Господом, може стати Його свідком. Кожен з учнів, про яких згадує Петро, мав свою власну унікальну історію взаємин з Ісусом. Кожному з них було, що розповісти, і вони, напевно, поділилися цим – зі своїми сім’ями, сусідами та друзями.
По–друге, цей уривок говорить нам про те, що кожен із нас має свою власну місію, своє служіння в Божому Царстві. Дванадцятим апостолом міг бути лише один, і Бог обрав Матія. Але це не означає, що інший кандидат, Йосиф Варсава, був гіршим. Просто Бог мав для нього іншу пропозицію. Свідки воскреслого Господа завжди потрібні. Завжди знайдеться місія для пророка, заступника, цілителя, учителя або всіх разом.
Ти не бачив воскреслого Господа, як Матій та інші апостоли, але ти маєш свій досвід особистої зустрічі з Ним – на Богослужінні, у молитві чи в подіях життя. І ти також можеш бути свідком Воскреслого й поділитися своєю історією. Тебе обрано святим жеребом виконати своє унікальне служіння в Божому Царстві.
Приділи трохи часу в найближчі вихідні, щоб поміркувати над своєю історією. Може, у тебе є знайомі чи друзі, які не знають, чому ти ходиш до Церкви і ким для тебе є Ісус Христос? Може, твоє слово торкнеться їхніх сердець і вони зрозуміють, що з ними теж може статися щось подібне? Подумай про свою роль у розповсюдженні Божого Царства на землі. Бог має для тебе роботу, яку ніхто інший не зможе виконати. У Господа для кожного є своє покликання, своє місце за майбутнім святковим столом у Небесному Царстві!
«Господи Ісусе Христе, покажи мені, як засвідчити про Твоє воскресіння і Твою любов.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Джерело – «Слово між нами»
