Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамей | #SixArticles

Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні ділюся деякими нашими матеріалами за останні кілька тижнів.

Під час свого воркшопу для журналістів у Києві Гевін Різ — старший радник із навчання та інновацій Dart Center for Journalism & Trauma — сказав, що робота з травмою є важливою частиною не лише воєнного, а й мирного життя. Бо в будь-який час ми можемо постраждати від травматичних подій — від природних і техногенних катастроф до злочинів і домашнього насильства. Я записала головне з його порад — про різні прояви стресу та реакції нашого тіла (це норма, але її треба розпізнавати). Плюс не лише як спілкуватися з потерпілими, а й як самим залишатися стійкими. Думаю, буде корисно не лише журналістам.

https://bit.ly/3qaNuDD

Скандал навколо Спартака Субботи ніби вщух, але важливе питання до обговорення лишається: чому українські видання й далі звертаються до самозваних експертів, хай навіть вони й популярні в соцмережах чи серед інших медіа? Наша редакторка довгих форматів Тетяна Боць розпитала представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо», як вони добирають і перевіряють експертів для своїх етерів і текстів. Читайте, наскільки для медійників важлива думка колег та інших фахівців галузі та в яких випадках вони не хочуть зв’язуватися з експертами.

https://bit.ly/3IOToRh

Правильно зрозуміти контекст і зв’язки важливо для всіх журналістів, але особливого значення це набуває для тих іноземців, хто працює в Україні. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська записала думки й досвід кількох журналістів іноземних медіа про роботу в Україні та з українськими темами: про викривлення «московською» оптикою, потребу в називанні речей своїми іменами, про співпрацю та контакти з місцевими та погляд на військових, цивільних і владу.

https://bit.ly/3qdKKFJ

Я занотувала підсумки двох дискусій про впровадження ШІ в редакціях та автоматизацію процесів. Спікери Міжнародного журналістського фестивалю в Перуджі переконані: медіа часто не надто якісно пишуть про ШІ, бо наздоганяють події, а не говорять про це першими. У тексті — про те, що розмір редакції не є перешкодою спробувати новинки технологій. А початок епохи ШІ — чудовий час для формування культури експериментів у команді. І також як робити це виважено й у які відділи (не) пускати «нового колегу».

https://bit.ly/3qhDzfB

Бюджети на рекламу та маркетинг у деяких бізнесів потроху відновлюються, а отже й повертається нативна реклама в медіа. Нам стало цікаво, як така співпраця виглядає з іншого боку. Тож на прохання «Медіамейкера» креативна продюсерка спецпроєктів hromadske Анна Соха розпитала представниць компанії Uklon та агенції Newsfront Communication про зміни в замовленнях після початку повномасштабної війни. А також обговорили процес створення спецпроєкту очима клієнта — від брифу та ідеї до правок та звітності.

https://bit.ly/3MCfl7b

І насамкінець пропоную нашу вибірку головного з річного дослідження стану незалежних регіональних медіа від Media Development Foundation. Що змінилося для українських медіа за рік великої війни? Ідеться зокрема про адаптацію команди до викликів, різницю досвідів тих, хто виїхав, і тих, хто залишився, суб’єктивне відчуття нормальності та розмиті плани на майбутнє. Ще в дослідженні — про менеджерські та контентні пріоритети й брак фахівців (але водночас і наймання — кожен п’ятий член опитаних редакцій прийшов на роботу після 24.02).
https://bit.ly/3CjdS17

Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme