Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

Кілька днів тому у твіттері дівчина з ніком Nastya knows best | Под ковром


Кілька днів тому у твіттері дівчина з ніком Nastya knows best написала, що ті хто у 25 років не визначився, хто вони такі, просрали життя. Цю Настю я одразу зам’ютила, але думаю про це котрий день поспіль.

Річ у тому, що формально я як раз підходжу під її критерії — визначилась в кінці школи що буду дизайнеркою, поступила на дизайн, отримала диплом бакалавра і працювала за фахом з першого курсу і до 26 років.

А у 26 в мене сталось жахливе вигорання, загострення ментального розладу, і врешті я звільнилась і змінила професію. Думала, що ніколи більше не малюватиму взагалі, так було погано. А знаєте чому я не звільнилась раніше, до того, як мене остаточно переїбало?

Бо треба ВИЗНАЧИТИСЬ. А коли визначився, не можна передумати. А ще не можна змінювати фах в 26, бо завжди будеш позаду тих хто визначився в 16 (ніт).

Тому я спочатку пішла вчитися не на той факультет на який хотіла, а на той на який брали (бо мені ж було ВЖЕ 17, а треба до 25 ВСТИГНУТИ), потім не кинула відверто поганий ВНЗ, бо я ж визначилась, а потім працювала в дуже токсичному колективі, і не дозволяла собі навіть мріяти про те, щоб щось змінити.

Зараз мені 30 і я досі розгрібаю наслідки.

Звісно, на мене вплинув не тільки наратив про визначення раз і назавжди, але й певні обставини, наприклад те, що з 17 років я живу сама і утримую себе сама, або те, що дуже багато людей з якими я вчилась разом у школі і тусувалась на олімпіадах, в 22-23 вже працювали в FAANG або заснували власні компанії, але і наратив вплинув дуже. Мені дуже важко було наважитись на зміни, мені важко було подолати інтерналізований ейджизм і задрану до неба планку «до 30 не СЕО — вважай що ти ніхто».

Але якби я могла обирати, я б обрала робити менше, а не більше. Так, мабуть, якби я доклала більше зусиль колись, я б могла теж зараз бути в FAANG. Але імовірніше я б опинилась в стаціонарі психіатричної лікарні. Якби я могла обирати, я б обрала більше тусуватися, пробувати різні штуки, йти з місць де мені не подобається, і можливо мати зараз менше грошей, але не мати вавки в голові.

Замість цього я маю кПТСР, і ще Настя з твіттеру (яка знає краще) вважає, що я не просрала своє життя. Шкода, що не можна навпаки.