Мене дуже вибішує це. Я описую ситуацію зі своєї точки зору, з | Roman Donik

Мене дуже вибішує це. Я описую ситуацію зі своєї точки зору, з тої інформації якою я володію в даному випадку, не додумую і не з чужих слів. От просто те що я знаю достеменно. Це моя думка. І мій погляд на подію.
І тут до мене приходять люди і починають мені закидати - "ви спрощуєте. Це політика. Ви відмазуєте". "Політична розправа", "знищення добровольців" і таке інше.
А коли я дивлюся на сторінку коментаторів, то там взагалі тиша і ніяких особливих обурень нема.
Я собі визначив просту і невдячну функцію - боротися за якість підготовки людей. За кожного хто через місяць або два, або два тижні піде в окопи. Незалежно від того хто він, які його політичні уподобання і звідки він. Піксель, зброя в руках, готується для виконання бойової задачі – все інше побоку.
Мені треба зробити якісну робочу систему яка б працювала без мене так, як працює зі мною, коли я "стою над душою". Все ж просто? В мене ні часу, ні ресурсу, ні бажання розбиратися в тому що не стосується цього напрямку.
Всі політичні, конспірологічні, кон’юнктурні і інші мотиви і версії мене не цікавлять. Мені треба зовсім трошки.
1. Щоб ми перемогли. 2. Щоб ми перемогли з найменшими втратами. 3. Щоб ми вчили людей не тільки рятувати життя при поранені, але й думали про якість життя після одужання. Хто в темі розуміє про що я.
На все інше мене просто не вистачає. Я не знаю хто що "планував" та "реалізував". Я не чув прізвища Павлюк в контексті 67 бригади. Я не чув прізвища Сирський в контексті 67 бригади. Я не чув про рішення які приймалися по 67 бригаді. Розформують підрозділи чи переформовують піхотні батальйони, я не знаю точно.
Павлюку зараз треба комплектування бригад і підготовка особового складу. Він за це бореться. Сирському зараз треба виконання бойових задач та зупинити просування ворога. Я не знаю що буде далі і які плани.
Я в контексті написаного чітко знаю, що частина людей була не БГ. А потім тупо не дали завести людей на навчання. І це все має свої наслідки.
Я не можу зламати систему. Поки що принаймні. Але я можу лишити ілюзії безкарності певних посадових осіб. Щоб не було повторів. Бо система базується на повторі "простих" та "зручних" рішень. Не буде безкарності, вона посиплеться.
Я не збираюсь щось вигадувати і влаштовувати якусь колотнечу навколо цього. Мені треба щоб мені не заважали якісно робити те, що ми робим останнім часом. Все дуже просто. Бо тут я можу принести користь в десятки разів більше ніж влаштовуючи срачі. І це користь не тільки державі. Це користь для кожної родини, член якої попав на навчання в 151 НЦ.
Бо ми намагаємось максимально навчити кожного. Ми боремось за кожного.
Давайте кожний на своєму місці буде робити те що може зі 100% віддачою. А не ходити по коментарям і вчити життю тих, хто не думає так як ви. Доповідь закінчив.
PS. Для особо "лютих". Ви дуже зарано почали шукати ворогів серед тих вчора був з вами на одній позиції. І можливо буде завтра знову. Це історія з хуйовим кінцем. Доведено 100 років тому.