2021-06-10 19:00:10
У створенні проєктів я пройшла певну еволюцію. Я вчилася в Польщі в школі Анджея Вайди. Це така традиція польської мистецької кінодокументалістики, чисте споглядання, фільми, які знімаються п’ять-сім років. Це служіння, мистецтво і жодної прагматики. І я в схожій манері робила «Теплокомуненерго» три роки.
Дуже виснажилася і почала чухатися – о’кей, а що далі? Зрозуміла, що неможливо робити чисте мистецтво. Це дуже інтенсивно і переважно фінансово збитково. Тоді почала дивитися в бік комерції. Навіть пробувала зайти в рекламу, але зрозуміла, що це не моє.
Потім осягнула, що окрім цього метафізичного, що «з неба приходить», є дуже ремісничі речі. Почала потроху робити різні проєкти та намацала якусь свою форму, на своєму внутрішньому жаргоні називаю це «артхаузна заказуха».
Своїм методом я можу що завгодно зняти – хоч рекламу будівельних матеріалів, але жоден замовник на таке не погодиться. Замовники хочуть, щоб все було прогнозовано, передбачувано і без ризиків. Звісно, є ще питання бюджету. Часто приходять із тисячею доларів і кажуть – зніми нам усе. Загалом, можна і за тисячу доларів якусь дуже просту річ зробити. Найгірше те, що тебе просять це зробити «на вчора». Я не беруся за проєкти, на які є менше, ніж три місяці.
Найважливіше для мене – це баланс, коли замовники, хто б вони не були, можуть пояснити, де все вирішено, а де в мене свобода. На жаль, більшість людей не розуміють, чого вони хочуть, і з ними треба пройти досить довгий комунікаційний процес. Я працюю з тими, з ким я бачу, що можна на березі домовитись. Зазвичай, коли до мене звертаються, це таке «сватання на Гончарівці». Я тричі відмовляю, потім пояснюю, що я не роблю, як ми взагалі працюємо.
http://thedevochki.com/2021/06/09/povaga-do-vlasnogo-golosu-nadiya-parfan-pro-rezhysuru-startap-ta-arthauznu-zakazuhu/
117 views16:00
Р
