'Я не така' Скільки ж я втратила, намагаючись слідувати цьому | sNaked Diary #УкрТґ

"Я не така"

Скільки ж я втратила, намагаючись слідувати цьому постулату? Що я - не така, не як інші дівчата. Не треба мені ось цієї всієї романтики, соплей, слюней, подарунків, красивих жестів. І взагалі - мені чим простіше, тим краще, не треба нічого, я ж "не тупа пизда, а проста і зрозуміла дівчина, без витрибеньок".

І це було тотальною брехнею. Бо я - така. Я люблю кульки і квіти, гарні жести і романтику. Я люблю увагу і усі ці милі маленькі штучки, які створюють атмосферу. В цьому було складно собі зізнатися. Особливо тому, що це б означало - я брехада сама собі і весь цей час не отримувала те, чого насправді хотіла. Це б означало, що я буду шкодувати.

Ну, я шкодую. Що була маленькою і дурненькою і строїла з себе незрозуміло що і незрозуміло навіщо. Що можна було б отримувати - не подарунки, - емоції, яких мені так кортіло і так не вистачало. І не вистачає досі. Бо я собі в решті решт зізналася, а "велосипеда в мене не було в дитинстві".

Тому я завжди з підозрою ставлюся, коли дівчата навколо мене кажуть, що вони "не такі" і "їм не треба". Може в глибині душі як раз - треба, просто не хочеться здатися стереотипною тп-шкою з анекдотів і чужих пліток. А може, усвідомлення і визнання своїх бажань просто приходить з віком і досвідом.

Або я стереотипне дівчисько, якому треба вся ця мішура. І я цим пишаюся)