На одному з останніх - це наче в іншому житті було - сеансів з | sNaked Diary #УкрТґ

На одному з останніх - це наче в іншому житті було - сеансів з психотерапевтом я скаржилася на те, що моя сексуальність і лібідо сильно зав'язані на power exchange динаміці і наявності регулярних пиздюлів сесій. Принаймні частина моїх проблем із сексом пов'язана з тим, що опції "вхопити за волосся, притиснути до матрасу і грубо виїбати", а також "випороти в соплі, слюні і сабспейс" нам зараз не доступні.

Саме тоді терапевт спитала чи не можна "якось трохи, безпечно й обережно", і я зрозуміла, що ні - не можна. І справа не в тому, що повної безпеки в БДСМ досягти неможливо. Просто "трохи" мені зовсім не достатньо - тільки роздражнить і фруструє. Я взагалі фанат жорстких впливів: якщо поротись - то так, щоб потім все тіло три дні нило (і у Верха теж); якщо трахатись, то так, щоб під кінець забути як тебе звуть і де ти знаходишся. Тому, коли воно не досяжне, не хочеться, навіть, починати.

Ми нещодавно спробували, доречі. Те саме "обережно і не сильно". І у своєму переконанні, що краще вже ніяк, я лише впевнилась. Мало того, що все одно страшно, так ще й наче помахали цукеркою перед обличчям, а потім забрали. Така собі розвага.

І тут, звісно, напрошується висновок про необхідність видимості, дестигматизації і усього того, про що мені траплялось раніше говорити і замислюватися. Ну, знаєте, щоб мазохістки як я, могли легко консультуватися зі своїми лікарями, щоб досліджень болю було більше, щоб... не відчувати себе більше ніж півроку лише крихким контейнером для перевезень.

Втішаю себе тим, що знаю тепер над чим буду працювати, коли воно стане доречнішим.

І може одного дня...