'Ти давно не робив мені боляче' - пробурмотіла я, а Дом зі смі | sNaked Diary #УкрТґ

"Ти давно не робив мені боляче" - пробурмотіла я, а Дом зі сміхом стис мою руку до крику.

Мені не сподобалося. Захотілося висмикнутись, відповзти і образитись. Так я усвідомила (хоча, скоріше, просто сформулювала словами) одну дуже важливу річ: біль без зв'язку і контексту мені не заходить.

Наша остання сесія була, м'яко кажучи, дивною. Здається, я навіть не згадувала її в каналі, бо ніяк не могла вирішити як до неї ставитись. З одного боку, все пройшло, наче, нормально, а з іншого - було неприємно страшно і, що найжахливіше - самотньо.

Я не відчувала того самого зв'язку з Домом. Бо біль, який він мені завдає, дорівнює турботі, увазі і коханню. Або, мені потрібно бачити явне задоволення Дома, щоб знати - мої страждання для нього.

Без цього всього БДСМ мені не потрібен, бо завдати собі болю я можу і самостійно. Але любові в цьому не буде ні граму.


"Ты давно не делал мне больно" - пробормотала я, а Дом со смехом сжал мою руку до крика.

Мне не понравилось. Захотелось вырваться, отползти и обидеться. Так я осознала (хотя, скорее, просто сформулировала словами) одну очень важную вещь: боль без связи и контекста мне не заходит.

Наша последняя сессия была, мягко говоря, странной. Кажется, я даже не вспоминала ее в канале, потому что никак не могла решить как к ней относиться. С одной стороны, все прошло нормально, а с другой - было неприятно страшно и, что самое ужасное - одиноко.

Я не ощущала той самой связи с Домом. Потому боль, которую он мне наносит, равна заботе, внимании и любви. Или, мне нужно видеть явное удовольствие Дома, чтобы знать - мои страдания для него.

Без этого всего БДСМ мне не нужен, потому что причинить себе боль я могу и самостоятельно. Но любви в этом не будет ни грамма.