Гаразд. Я почула ваші думки щодо того, чи може людина змінити | nikolaevadoc | Диагностика | Здоровье | Медицина

Гаразд.
Я почула ваші думки щодо того, чи може людина змінити своє ставлення до чогось і переоцінити світогляд в якійсь критичній ситуації чи надзвичайних обставинах, таких як війна.
Запитання було у попередньому дописі, кому цікаво.
Очікувано відповіді розділись приблизно порівну. Я мабуть здивую чи не здивую, але оцінка іншої людини чи ситуації завжди лежить через призму власного світосприйняття і залежить від вашого особистого психотипу та психологічного стану на зараз. Це все в сукупності. Тому всі праві, бо це особите відчуття, і воно не може бути неправильним апріорі.

Щодо себе особисто і відповіді на це запитання, то я дуже хочу у це вірити. Ще точніше - я дуже хочу, щоб так було.
Адже навіть у Веоикій книзі написані слова: "...на небі буде більше радості про одного грішника, що розкаявся, ніж про дев'яносто дев'ять праведників, які не потребують покаяння."
Я навіть з якимось хвилюванням слідкувала завжди за змінами певних людей, дуже сподіваючись, що це щиро. І не завжди розумію, коли люди починають цькувати якусь публічну особу, того ж пєвця чи пєвицю, що перейшли на українську мову, наприклад, а в них летять гнилі помідори - "перевзувся!". І таке саме за вишиванку, прапор чи слова в підтримку України в сторону тих, хто раніше був "какая разніца"чи вата ватяна. Але нехай. В Бога щиро вірять також лише одиниці, всі інші - в бородатого дядьку, який сидить на хмарині і дуже любить свячені фарбовані яйця. Тому не будемо влаштовувати тут теологічний диспут - "кожному по вірі його" (с) Це не погроза, це про те, що кожен вірить у що хоче.
І я навіть не буду запитувати у тих, хто не вірить у щирі зміни у поглядах іншої людини, коли вони перейшли на українську і чому - це були зміни у світогляді чи "дань вєяніям врємєні" - нехай кожен відповість собі сам.

Я про інше зараз хотіла
Не про війну

Загалом я також не вірю, точніше знаю, що переважна більшість людей не здатна змінювати свої уявлення, ставлення, світогляд і звички. Ні за яких обставин. Бо я лікар і бачу. Інакше у нас не була б на першому місці смертність від серцево-судинних захворювань, інфарктів та інсультів, закрема, яка на порядок випереджає всі інші причини. Але, на щастя, є і інші люди, але не про них наразі.
І якщо я зараз поставлю запитання вже не про якусь іншу абстрактну людину, а саме про вас - чи готові ви змінити своє ставлення до людей загалом і зокрема, якщо я вам скажу, що це може запобігти інфаркту у майбутньому, але для цього треба повністю змінити своє життя, характер і звички? чи ви оберете смерть, бо у вас "такий характер і його не змінити, штош."?

ПС. Запитання риторичне, про всяк, не реклама, тому не треба стрімголов бігти в лічку "спасацця від інфаркту". Ви не змінитесь. І аспірин не допоможе.
Тому "по вірі вашій дасться вам" - це не про релігію.

Facebook