Прем’єрна рецензія на White Ward - Debemur Morti (2021) в | Neformat.com.ua
Прем’єрна рецензія на White Ward - Debemur Morti (2021) від Єгора Фелюста
"Debemur Morti" — така собі затравочка перед роботою над третім повноформатним альбомом, якщо вірити інсайдерській інформації. Тобто одразу може скластися враження, що це бі-сайди до попереднього "Love Exchange Failure", або матеріал, що тим чи іншим чином не увійшов до альбому. Всіляко, це не має жодного значення — якщо це повноцінний матеріал — кайф, якщо це матеріал, на котрий не звертали увагу — кайф у квадраті, адже важко уявити навіть, що коїться у головах музикантів, якщо це в них не на першому плані.
White Ward, на мою думку, досягли надвеликого рівня довіри — що б вони не випустили, ми підсвідомо це відносимо до чогось, як мінімум, непоганого, як максимум — вартого топів та нескінченних оплесків.
Двопісенний мініальбом "Debemur Morti" стилістично та жанрово не є новою віхою розвитку творчості — це продовження вже створеного шляху, що поєднує постблек та нуарний дарк-джаз з ембієнтом. ...
Цікавим фактом є те, що на однойменній композиції "Debemur Morti" можна почути вокал Ларса Недланда, учасника легендарних прог-блекерів Borknagar. Він абсолютно гармонійно вписується в сетинг та привносить свою долю експериментів і в без того експериментальний реліз. Мені одразу згадується відео на трек "Winter Thrice" з однойменного альбому Borknagar 2016 року — вони всі такі мужні сидять у затишній, але маленькій північній оселі та оспівують красу зимового рідного краю.
Я до того, що White Ward із цим альбомом могли би стовідсотково вписатися в антураж Тарантінівського фільму "Мерзенна вісімка" — є розвиток, експресія, є час на роздуми в рамках інтерлюдії з фільму "Щоденник пастора" Пола Шредера, є кода та спокійне завершення, котре по собі лишає простір для роздумів, на котрі навіть сами митці відповіді не дадуть.
Читайте повну рецензію тут
#neformatcomua #postblack
