2023-04-17 12:57:59
До перспективи, що почнеться війна, я ставився доволі скептично. Було розуміння, що це може статися, але з новин складалося таке враження, що Росія ще не готова. Ми розуміли, що війна можлива, протягом останніх восьми років. Але цього не трапиться зараз, вважав я. Бісило, що наші не готуються. Представники уряду постійно казали, що ситуація штучно нагнітається, пояснювали, як це шкодить бізнесу й таке інше.
24 лютого я був удома з дітьми, збирався звикло починати робочий день. У дітей – навчання, у мене – багато справ по господарству, свійські тварини, дім й таке інше. Того ранку ми пішли, як зазвичай, до школи. У чаті питають: «Що ми, в школу йдемо чи ні?» Учителі відповідають: «Ви що! Сидіть вдома і піклуйтеся про близьких».
Урятуватися з Маріуполя. Ці рани надто глибокі
Продовження циклу публікацій Лівого берега про події в Маріуполі річної давності. Сьогоднішній текст – це історія Валентина та його родини, чиє селище під Маріуполем окупували в перші дні війни.
1.4K views09:57
М
