Думаю, що на сьогодні кількість працюючих, в тому числі, диста | Красовицький щоденно

Думаю, що на сьогодні кількість працюючих, в тому числі, дистанційно, на повну ставку у видавництвах Харкова менше 50%, в друкарнях менше 20%, а по Києву ці цифри складають 70% та 40%.
4. Книгарні заходу в другий місяць навали збільшили продажі в 2-3 рази до рівня минулого року, що пов‘язано з евакуацією в західні регіони країни населення, що залишилося без власних бібліотек та з вільним часом. Зростання продажів дитячих книжок в перші місяці змінилося на різке падіння в зв‘язку з виїздом мам з дітьми за кордон. Сьогодні продажі на заході складають 1,5-2 рази від 2021 року, а в центрі - 0,2-0,3 рази від минулого року також. Працює менше 30% книгарень сходу, здебільшого - мережеві.
5. Автори в значній мірі не отримують стабільних оплат від видавців, і дуже мало пишуть нових книжок. Повинен пройти якийсь проміжок часу після закінчення війни для того, щоб хроніка змінилася на художні тексти, і багато років для появи великого українського воєнного роману.
Не пізніше осіні цього року, незалежно від того, чи закінчаться активні бойові дії, ринок зіткнеться з низкою викликів, для яких будуть потрібні системні рішення, в тому числі і з боку держави:
1. Системний дефіцит і зростання ціни на папір(ця ситуація характерна для всієї Європи)
2. Зростання цін на книжки породить спіраль підвищення цін та падіння середніх накладів. І це на тлі закінчення грошей у тих читачів, які втратили роботу в зв‘язку з війною.
3. Зникнення з продажу книжок з Росії одночасно з закінченням найбільш ліквідних позицій українського книжкового ринку призведе до зменшення площ діючих книгарень(одночасно вони стануть більш доступними до співпраці з малими видавництвами)
4. Велика кількість наших читачів за кордоном потребує системного рішення щодо потрапляння на європейські ринки наших книжок.
5. Заборона валютних платежів за права зупинила підписання нових угод і оплату підписаних раніше.
Всі ці та інші виклики потребують від держави дорожньої карти по роботі з галуззю. Частково це вирішується в рамках робочих груп на рівні ОП та Уряду, частково - депутати також повинні прийняти рішення, в тому числі непопулярні. З моєї точки зору, самим найближчим часом потрібно зробити наступне:
1. Часткове вилучення з бібліотек книжок походженням з російської федерації та Республіки Білорусь призведе до різкого падіння розміру бібліотечних фондів. На звільнених від ворога територіях та в зоні бойових дій пошкоджено та повністю зруйновано значну частину бібліотек, а на окупованих територіях злочинці з РФ винищують українські книжкові фонди, як ідеологічно неприпустимі. Це вже зараз призводить до необхідності створення Фонду нових надходжень до бібліотечної системи при олній з Національних бібліотек, який повинен фінансуватись не тільки з державного бюджету, а й зі спонсорських європейських грошей, а надалі і з репарацій, які буде отримано з заарештованих коштів РФ. Саме створення прозорого механізму потрапляння нових книжок в цей фонд може уберегти галузь від втрати кадрового потенціалу і надати можливість читачам, які втратили можливість заробляти на нові книжки, отримати їх в бібліотеках по місцю проживання в Україні та, можливо, і за кордоном. На мою думку, ця потреба складає 15-20 мільйонів примірників щорічно, що потребує фінансування на рівні 2 млрд грн на рік.
2. Мовне питання в книговиданні має багато спільного з боротьбою з продукцією з держави-агресора. З моєї точки зору, рішення проблеми виглядає так: друк книжок в Україні можливий всіма мовами світу, включно з мовами РФ та РБ, крім авторів, що мають, або мали паспорти цих країн, починаючи з 1991 року, а переклади з мов світу можливі тільки на українську мову та мову країн Євросоюзу. Книжкові видання російською та білоруською мовою можливі тільки при умові одночасного видання тієї ж книги українською мовою і присутності в продажу цього видання, зробленого тією ж технологією та на тих же матеріалах, що і видання мовою держави-агресора. Українські автори, що пишуть російською, повинні, таким чином отримати можливість присутності в професії, а читач отримати їх твори в тому числі і державною мовою.