2022-05-16 14:56:04
Майже два роки тому читала "Щоденник Анни Франк. Графічна адаптація".
Мене ця книга надзвичайно вразила. Її першою я згадала з часу початку повномасштабного вторгнення росії.
Писала тоді: " Годі собі й уявити, як почувалася люди у Сховищі. Закінчувалася і ставала дуже одноманітною їжа, одяг перетворювався на ганчір'я і дівчата виростали із своїх речей. Кожен мріє, що він буде робити, коли все це закінчиться. Мама нап’ється кави, сестра полежить у гарячій ванній і читатиме, а Анна хоче понад усе повернутися у школу…
Прикро говорити, але оте “ніколи знову” з певною періодичністю таки повторюється і стає “і от знову”. І найстрашніше, знущалися над євреями не монстри, а німці - звичайні люди, які повірили у свою вищість, підкорившись словам авторитету і більшості. Читала і слухала про різні експерименти, як от Стенфордський тюремний експеримент, експеримент Мілґрема, експеримент Аша. У ході досліджень люди починали демонструвати агресію, наслідують поведінку більшості, проявляють послух авторитетам. Це якась темна сутність людської особистості, яка лякає мене найбільше".
А тепер ми знаємо і відчуваємо, як це бути в небезпеці тільки тому, що ти українка чи українець.
Нещодавно побачила, що вже доступний до перегляду українською анімаційний фільм " Де Анна Франк?" (Where is Anne Frank?). Збираюся тепер із силами, щоб подивитися. Ви вже бачили?
165 viewsedited 11:56
К
