kiss in the sunset

2022-08-26 12:13:13 Візьми мої уста собі на пам‘ять Открыть/Комментировать

2022-08-19 12:49:48 Прокидаюсь о 4:20, знову приснився кошмар.
Кидає то в піт, то в холод.
То в спрагу, то в голод.
Мене навідала одна із моїх сотень приблудних мар.

Тільки-но забула твій голос, сон знову тебе нагадав.
Кровоточать забуті шрами.
Тіло вкривають нові рани.
Сльози, докір сумління та слова : «цього разу я не програв».

Як позбутися твого голосу в голові?Здається, я вивчила кожну фразу напам‘ять.
Колись ти був для мене, наче ліки.
Тепер мене трясе від твого «навіки».
Кожна зустріч з тобою вві сні прокляття, не просто пам‘ять Открыть/Комментировать

2022-08-19 12:49:22 Открыть/Комментировать

2022-08-08 18:41:09 Открыть/Комментировать

2022-08-08 18:38:05 В моєму серці більше немає місця.
Твоя постать живить щодня мої сни.
Ти пішов,коли опадали з дерев останні листя.
І надіюсь,не повернешся хоча б до весни.

Тоді,в листопаді, все було інакшим.
І ранки, і зорі , й думки.
Слова твої здавались м‘якшими.
Хоч,насправді,ними можна точити ножі. Открыть/Комментировать

2022-07-31 12:28:15 Хтось вживає заборонені речовини,а я вживаю правду,що теж напів заборонено.
Я теж нюхаю чи колюсь,проте це на половину дозволено.
Та тільки не в суді і не в поліції.
Вони саджають таких,приписуючи ледь не кожну статтю Конституції.
Не знають,що це і з чим це їсти.
Проте,знають,що за таке можна й треба сісти.
Реалії сучасного життя суворі.
Проте,з часом звикається і ми називаємо його «воля».
Воля ,безумовно,існує ,проте,там де немає корупції й брехні.
Де можна спокійно жити,не рахувавши свої останні дні.
Хтось скаже,що це наклеп,брехня і симуляція.
Тоді поясніть мені,кому дзвонити коли вбиває поліція? Открыть/Комментировать

2022-07-28 11:36:02 Я п‘ю щоранку воду і вигулюю кота.
Малюю вії і гайда.
Гайда жити,тільки без жалю,сліз і іншого лайна.
За кожен вдих і видих є своя ціна.
Я живу біля заводів і автострад,може зробите мені знижку?
А я все одно житиму там ,читаючи про шкоду вихлопних газів книжку.
Кожного дня кажу собі, що змінюсь.
Почну бігати і кину курити.
А потім з цього сміюсь,бо ще навіть не кинула пити.
Ставлю собі цілі,щоб виконати їх десь наприкінці життя.
Мабуть,в цьому і полягає мораль чесного й законослухняного буття.
Я робитиму все,щоб кохати,мріяти,творити.
Вигулюватиму котів,бігатиму щоранку і куритиму.
Щоб потім без жалю,сліз й іншого лайна
Я знатиму,що насправді жила. Открыть/Комментировать

2022-07-28 11:35:55 Открыть/Комментировать

2022-07-20 15:39:29 Вода повільно й голосно капає з крана в цій тихій кімнаті. Цікаво, скільки треба часу, щоб її затопило? І мене разом з нею. Мою брехню, мій відчай, моє мовчання. Я дійшла до точки неповернення. Немає нічого й нікого, тільки мій розум і пуста самотня кімната. Та що ще треба? Якщо навіть я здаюсь собі вигаданим образом. Захочу і зникну. Ні, я не помру. Житиму в своїй голові, у такій ж порожній кімнаті, з таким самим протікаючим краном і своїм обманом. Відчуваю тупу біль в районі серця. Удар і наступний вдаряється ехом у пустоту, у нічого. Кожне слово залишає терпкий післясмак. Я вже не знаю чи мене болить чи може це так відчувається щастя?
Уява насправді стає реальністю, що роз‘їдає тебе зсередини. Спочатку печінку, легені, нирки і добереться до самого серця. Борюсь з емоціями, щоб не допустити катастрофи,невиправного сюру в розумі. І ці слова лише чергова спроба вибратися із пастки з титановими прутами. Замаскуватися звичайною буденністю. Каламбур із пустоти. Нечувано, правда? Заражений розум в симбіозі з тяжкими думками. Ми народилися в брехні, живемо в брехні і помираємо також з брехнею. Отже, все наше існування - обман. Ми і є сама брехня. Все в нашій голові, цього не видалиш, не викинеш в найближчий сміттєвий бак. Як би не хотілося забути, думки пробиваються з середини і роз‘їдають тебе, поки не залишиться ні шматочку здорового глузду Открыть/Комментировать