Щось не можу ніяк почати писати «що там нового» поки в моїй кр | Київ Фешн Лавез

Щось не можу ніяк почати писати «що там нового» поки в моїй країні звірство окупанта кожен день пробиває нове дно.

Для початку розмови, хочу поділитися з вами піснею яку я слухаю по колу цілий день. Назва у гурту доволі дибільна - «Оселедець». Але вона стає нормальною коли ти розумієш що це пост-панк гурт з жіночим вокалом. Засновані вони, до речі, в той же рік що і я був заснований - 1985.

Але це повідомлення я хочу посвятити не гурту «Оселедець», а тому величезному пласту Української культури, яка мене цікавить тепер біль за західну. Тому що інфо-шум навкруги завжди був більше російським. Після 2014 це змінилося (частково), але до 2014 в мене було дуже мало Українського. А це дуже погано, адже ми Країна з глибокою культурною спадщиною - архітектура, живопис, музика, графіка тощо. А ще в нас були зовсім унікальні аналоги іноземних субкультур - репери у нас були особливого стилю, «кіслотникі», панки та інші. Тому що в нас не було в 90х ні грошей, ні інформації. Саме це народжувало свої, унікальні, естетичні особливості.

Давайте більше уваги уділяти забутій Українській культурі, відновлювати її славу. Розповідати світу про те вид чого вони б були в захваті, якби в часи наших митців з минулого був інтернет. І саме головне - закладати нові емоції від цього мистецтва в свою нову творчість.

Саме так ми будем робити унікальне ДНК Українського фєшону.