Я це зробила! По-перше, це була моя мрія з дитинства, але вона | АННА КАЛАНТЕРНАЯ

Я це зробила!
По-перше, це була моя мрія з дитинства, але вона трансформувалася, коли я загадувала своє бажання.
Добре, я зараз розповім з початку.

Коли я написала алгоритм загадування бажань, одне з моїх бажань було — співати на сцені.
І коли я міркувала, на що я згідна, якщо не співати, це було — виступати перед великою аудиторією, можливо, давати інтерв'ю, виступати «в тєліку» та говорити в мікрофон.

То був 2010-й рік, на хвилиночку. Ні про які марафони тоді мова не йшла, тим паче в онлайні, але ж… Не пройшло і 2-3 років, а я вже була досить відома та впливова і саме виступала перед великою аудиторією в мікрофон.

Так ось.
Коли почалася війна, і я дісталася нарешті дому, сказала чоловіку: «Блін, хочу поплакати, але не можу».
Чоловік відповів: «Зараз все буде!» — і ввімкнув мені пісню «Браття українці».
Я так і не заплакала, але я дуже захотіла записати пісню. Для підтримки народу, українців. Кому це дуже потрібно.

Але.
Йшов час.
А я все про це думала, але не робила.
Але ж в мене все для цього є! Дивовижний Деніс зі студією звукозапису, монтажер для ролику, фотограф, час.
Вчора Мартін заспівав так, що я сказала, візьму і його із собою, бо він теж попадає у ноти))

Я планувала записати альбом.
А тепер думаю: може, два? Щоб на різні теми, наприклад.
Подивимось.
Тому що.
У цьому вчинку, хоча, по правді кажучи, нічого в ньому особливого і важливого, але дуже багато чого «зашифровано»:
реалізація дитячих мрій;
проживання життя в моменті;
невідкладання на потім;
дозвіл собі робити що хочеться;
насолода дією;
роблення чогось особливого, незвичайного.
І ось це, моє улюблене: погано зроблене — краще ідеально обміркованого, але невиконаного.

Я можу.
Тому роблю.
Терпіть.

Звукорежисер пообіцяв сьогодні обробити звук, відеомонтажер каже, що «вже бачить» кліп. Завтра дознімаємо ще пару-трійку відосиків.
Я думаю, тиждень-два — і буде кліп)) Два.

Якщо піде — буду записувати ще, поки не набридне.
Якось так.

Але ж я написала пост для чого?
Щоб ви замислились: чого «такого» вам хочеться зробити, але ж чомусь не робиться?

Чому?

Пишіть у коментарях.
І поширюйте пост серед своїх друзів — нехай вони теж про це замисляться.

І — тиць