Дара Корній 'Троян зілля' #рецензіїнакниги Нещодавно була | Влада та овершерінг
Дара Корній "Троян зілля"
#рецензіїнакниги
Нещодавно була на святкуванні дня народження мами мого хлопця. Вона щось натхненно мені розповідала про "жіночі салати" в кафе. Я спочатку не розуміла, що то в біса за жіночі салати? Назва така? А вона додала: "Ну знаєш, такі, солоденькі, з селерою та медом." І я згадала, що люди так живуть. Що ділять їжу, кольори та дії за гендерною ознакою.
Це не претензія, просто я майже ніколи не спілкуюся з людьми 50+. Часто я забуваю, що світ це ніфіга не затишна стрічка в моєму твіттері.
Приблизно такі самі відчуття у мене були, поки я читала цю книгу. "Люди так живуть. Люди так думають. Ти думала, що всі навколо прогрессивні ліберахи? От ти тупа!"
Сюжет:
Вероніка переживає вже десятий викидень за своє життя і ніяк не може змиритися з тим, що не може виносити дитину. Згодом їй починають маритися дитячі голоси та плач, а потім уві сні вона зустрічає міфічну істоту - Полудницю - яка тримає душі її ненароджених дітей в заручниках.
Вероніка закладає угоду з істотою: Полудниці треба бути в земному світі на пару годинок, щоб забирати собі душі дітей, а головна героїня потрібна їй у ролі проводниці. Якщо жінка погодиться, то Полудниця відпустить душі Веронікіних дітей.
Напевно, зараз це звучить як цікаве фентезі, але книга більше наближена до "жіночого" роману, який сподобається жінкам за сорок. Мені було ніяково читати страждання жінки, яка вважає, що стане справжньою жінкою тільки після народження дитини.
Ну і знаєте, книга в принципі ближче до цукрово-медової історії кохання з новим чоловіком та стражданнями по старому чоловіку-зраднику.
Особливо мерзотно було читати, як батько головної героїні виправдовує зраду чоловіка: мовляв, Веронічко, у тебе ж завжди якісь вагітності та викидні, а чоловіку їбатися хотілося, я його не звинувачую.
Коротше, що я можу сказати. Українського колориту в книзі не багато, парочка легенд та Полудниця, яка з'являється в двох главах. Це більше книга про зраду та родину. Про жінку за 40, яка нарешті починає нове життя. Про щось, що мені не дуже цікаво.
