Доброго дня лікарю і усі читачі! Пишу Вам з Південної Кореї, | "Здравствуйте, доктор!" Письма войны.

Доброго дня лікарю і усі читачі!

Пишу Вам з Південної Кореї, останнім часом переповнює мене відчуття огиди і злості. Пов'язано це з неймовірним напливом російських туристів у Корею. Хм, як багатозначно вийшло.
Проживаю я тепер у Європі, тут у Сеулі знаходжуся зі службовою поїздкою. Натовп російськомовних людей з обличчями алкашів, жінки з запухшими від алкоголю очима, так їх легко впізнати усюди. У них все добре, вони тут відпочивають, скаржаться і скиглять. Важко дивитися.
Розмовляла з колегою з рашкостану. Каже буду зустрічатися з родиною цього року у Туреччині, через ''сложившуюся ситуацию'', питаю : ''А что случилось-то?''
Більше акул, нам потрібно більше акул на усіх пляжах світу. Я хочу, щоб вони боялися, боялися навіть дихати своєю свинособачою мовою.
Мені здавалося, що я більше зрозумію відчуття людей тут, про частину своєї нації, які стріляють ракетами у своїх же родичів. Але ні, після корейської війни виросло вже 3 покоління. І я бачу на обличчях південно корейців байдужість. Ті інші корейці зробили свій вибір. Хай з цим і живуть. Вони помирають з голоду, ну що ж.
Думаю нас скоро чекає те ж саме. Але я дуже хочу, щоб ми також побудували сильну державу як Південна Корея, державу для людей і про людей.
Херсон і всі постраждалі регіони, тримайтеся і виживіть будь ласка! Всі люди в окупації, не проходить і дня щоб ми у родині не думали про вас, молимося за вас! Тримайтеся, все буде Україна!

З повагою,
Катерина