Тренд deinfluencing або чому блогери-мільйонники втрачають до | Digital masons
Тренд deinfluencing або чому блогери-мільйонники втрачають довіру
В соцмережах набирає обертів тренд deinfluencing: на відео маловідомі блогери намагаються продемонструвати, що інфлюєнсери з мільйонними аудиторіями впарюють своїм підписникам дорогі товари, якими часто навіть не користуються - вони просто отримали гонорар за рекламу. Все почалося з блогерки, яка видала накладні вії за ефект від туші, про що дізналися підписники і понеслось.
Послідовники тренду намагаються показати, що є доступніші альтернативи дорогим товарам або взагалі відмовитися від покупки непотрібних товарів, що є лиш маркетинговим ходом. Найбільше дісталося бьютісфері та великим брендам.
Тренд тільки в Til-Tok набрав вже кілька сотень мільйонів переглядів та несеться далі. З одного боку деінфлюєнсери намагаються відмовити людей від зайвих покупок, з іншого лише стимулюють їх. Менше з тим, компанії вже переполошені тенденцією і ретельніше відбирають блогерів, щоб не потрапити в "чорний список".
Загалом, якщо гляну на український сегмент так званих Instagram influencers, то це нагадує просто якийсь нескінченний телемагазин різних товарів. Прайс на рекламу часто доступний усім охочим, там навіть зазначена вартість на огляд надісланого товару. Але люди в Інтернеті не надто вибагливі й цілком ведуться на таку рекламу. На Заході ще цікавіше, там навіть є випадки, коли інфлюєнсери випадково робили популярним якийсь ноу-нейм товар - черговий доказ того, що блогери стимулюють надмірне споживання та консьюмеризм. Все це не заходить молодому поколінню Z.
Що це все означає для брендів?
По-перше, ретельніше відбирати блогерів для співпраці, пропрацьовувати інтеграції й уникати "блогерського телемагазину". По-друге, більше звертати увагу не на красиві цифри в профілі, а експертність інфлюєнсерів. Більшість блогерів мають досить "широке коло інтересів" і є експертами лише в одному - блогерстві. Тож варто звертати більше увагу на нішевих, тематичних блогерів й грати в довгу замість розміщувати одноразові публікації.
Історію підгледіла в Наталії Чуловської
