Клабхаусне Зараз Clubhouse ледь не в топі усіх обговорень. Но | Digital masons

Клабхаусне

Зараз Clubhouse ледь не в топі усіх обговорень. Нова голосова соцмережа, яка хайпанула після того, як там зареєструвалися Ілон Маск та Марк Цукерберг. Я мала трошки часу та натхнення поколупатися в Clubehouse, поспілкуватися з тими, хто там зависає вже місяць і ледь не щодня бере участь в різних кімнатах.

Спершу складається враження, що Clubhouse – це черговий прихисток інфоциган, які в мовчазних кімнатах набивають фолловерів, в інших аналізують опис профілю (біо) та аватарки, в окремій кімнаті вчать пітчитися за 15 секунд. Навала подібної аудиторії зрозуміла: раніше в соцмережах реєструвалися, щоб тримати зв’язок з друзями, однокласниками, родичами. Зараз кожна нова соцмережа – шанс хайпонути і конвертувати хайп в гроші. Найлегше зайти на старті та зайняти певну нішу. Такий собі Clubhouse заради Clubhouse.

Наступна категорія – це люди, які вже встигли зробити собі бренд в бізнесі або інших соцмережах й тягнуть аудиторію в Clubhouse. Перші руми з такими людьми сприймаються як можливість доторкнутися та навіть поговорити з напівбогами українського бізнесу. 

Є й дуже змістовні руми на цікаві теми. Такого контенту покищо менше, слухачів часто теж поменше, але його наявніть в Clubhouse вже радує – є надія, що згодом інфоциган попустить, люди втомляться від потоку нісенітниць і годний контент все ж переважить. Власне на це роблять ставку більшість тих, з ким я спілкувалася.

До того ж багато російського інфополя, де вже встигли зашкваритися кілька українських музичних виконавців.

Багато хто каже, що Clubhouse дуже скоро набридне і хайп піде на спад. Хтозна.
Очевидно одне – тут все складніше, ніж в інших соціальних мережах.

По-перше, це потокова історія. Тут або встиг на стрім або ні. В такому обмеженні є і плюс Clubhouse, й суттєвий мінус, адже контент виходить одноразовим, хоча зусилля на його створення витрачаються немалі.

По-друге, про зусилля. Вести та модерувати голосові бесіди – це далеко не те саме, що постити фотки чи переписувати тексти, як в Instagram, Facebook чи Telegram. Це навіть не YouTube – другого дубля не буде. Бути цікавим та лаконічним спікером не так вже й легко, якщо ви досі цим не займалися. Я натрапила на один рум, який був мені потенційно мені цікавим, але виявилося що автор не збирається особливо нічого розповідати, а просто розраховував затягнути в бесіду кожного нового слухача. Без навичок професійного «тамади» розвити такий формат вкрай важко. Рум злився за 10 хвилин. Створювати контент в режимі реального часу непросто, тож треба розуміти, що Clubhouse далеко не для усіх стане черговим рятівним подорожником. 

По-третє, аудиторію тут отримати теж не раз плюнути. Її треба або залучати ззовні, або запрошувати в рум людей, які вже мають багато фолловерів. Уявляю, що розповідають про Clubhouse: що це свіжа можливість, купа аудиторії, яка сама до тебе йде в руки, все несеться, успішний успіх. Але на практиці все так само як і скрізь – потрібно працювати й з головою.

Мені цікаво розглядати обмеження Clubhouse, слідкувати за розвитком українського коммьюніті (До речі, щоб відмежуватися від російськомовного контенту, є домовленість ставити прапорець перед назвою руму). Перспектив розвитку може бути багато. Цікаво поспостерігати хто зможе вибудувати системність, витримати періодичність та зробити цікавий кейс. До речі, якщо вже бачили такі – накидайте в коментарях . А також поділіться своїми враженням, якщо вже встигли погуляти по румах.

Наступного разу напишу про те, як бізнес використовує Clubhouse та про кілька фанових кейсів.

Альона