Я не могла поїхати з міста Дніпро не побачившись з однією людиною.
Бо якщо б я це зробила, то мене б можна б було вже не шукати.
Це людина, з якою я залазила в саме пекло не один раз.
Це людина, з якою ми провертали таку купу спільних системних проєктів, що я збилась з рахунку.
Це людина, за ввічливістю якої стоїть сталевих характер.
Це людина, яку я знаю з 2014 року.
Це волонтерсво перевірене роками.
Тетяна Губа Петрівна, люблю, ціную.
Але, думка мого помічника про тебе, після сьогоднішньої зустрічі, дещо змінилась. Бо я все дивувалась коли він казав: «Бос, у вас хоть одна нормальна подружка є- Таня Губа». Після сьогоднішньої зустрічі він сказав: « ні, немає, вона така сама як ви»
