columnist

2022-08-10 17:32:31 Друзі, останні дні я трохи випала,
бо вся моя діяльність зараз звелась навколо .

у малої добрячі проблеми з та ,
і я тільки й встагаю що стежити за її диханням та ловити її під час чергових приступів, коли в неї відмовляють кінцівки.
повірте, це ще те випробування.
.
сподіваюсь, в п‘ятницю чи на вихідних потішити вас текстом чи хоча б добіркою текстів від інших.

Дякую, що залишаєтесь. Открыть/Комментировать

2022-08-07 10:57:05 для тих, в кого досі палає від заяв Amnesty International,
тримайте невеличкий вогнегасник від наших британських друзів із The Time:

The Times view on Amnesty Internationals Ukraine report: putin’s Propagandists

власне, тут все, про що ми волали останні дні. видання вкотре констатує, що цим АІ повністю знищили довіру до себе,
промінявши честь на гроші й службу російській пропаганді.

в тексті також згадуються їх минулі провальні звіти,
а ще незлецьки дістається й очільниці Калламар
(хоча їй ніколи не дістанеться вдосталь за її слова та дії),
яка намагалася виправдатись.

після цього відмити власне ім’я їй не вдасться, а от у відставку, на думку The Time, їй варто піти негайно, хоча і репутації організації це вже теж не врятує.
.
що ж, в ці часи варто не забувати,
що на строні правди та світла завжди будуть голоси. Открыть/Комментировать

2022-08-05 11:14:06 Маргарет Тетчер та В’ячеслав Чорновіл. 1990 рік, червень, Київ.

це був перший візит не лише прем’єр-міністра Великобританії до України, а й загалом високопоставленого політика до нас. тоді ж вона мала виступ й у Верховній Раді.

тим часом Борис Джонсон, коли заступав на посаду прем’єр-міністра, казав, що прагне пробути в цьому кріслі довше за Тетчер.
ну, принаймні, по кількості візитів до Києва Тетчер він точно обійшов.

просто нагадую, що й далі досліджую Джонсона, й третя частина скоро. Открыть/Комментировать

2022-08-04 17:13:48 тримайте обіцяне про Пелосі.
чесно, не знаю, чого ми так переживали за неї на Тайвані, якщо ця жінка вже й раніше була у Північній Кореї (й знову збирається в цей час їхати туди на кордон), була в Афганістані, Іраці, Ірані, Сирії, Лівії (і це ще не повний перелік); мала сміливіть двічі оголошувала імпічмент Трампу; є матір'ю 5-х дітей... власне, чи їй є чого боятись?!

цікава й надихаюча жінка, одним словом. Открыть/Комментировать

2022-08-02 21:00:23 ці книги, присвячені Ненсі Пелосі,
виходили в різні роки.

і не важко помітити,
що на кожній обкладинці, де є Пелосі,
завжди слідом слово «power»,
врешті сьогодні вона вкотре довела,
що скоро замість «power», можна просто казати «Pelosi».

ця яскрава жінка,
навіть в свої 82, може змусити увесь світ завмерти, спостерігати годинами за її рейсом (навіть змушує українців, в момент коли над усією країною повітряна тривога, слідкувати саме за нею) та чекати «що ж буде далі».

мені здаєтсья, ми навіть не слідкували так за Пелосі, коли вона приїхала до Києва кілька місяців тому.

то що, накидати вам цікавих матеріалів про неї? Открыть/Комментировать

2022-07-30 17:40:30 вбачаю своєю місією відшукати вам добрих (ну, в сенсі хоч трохи оптимістичних текстів) у найближчі дні.

бо щось важко вже все це стягується.
.
тим часом почитайте Бондара, «Культура нас без них».
важливі речі пише:

/«Русский мир» не розмовляє із Заходом однією мовою, не має спільного культурного коду, не грає з ним в одні ігри. Навіть у найцікавіших своїх проявах і зразках це досить домашній продукт. Як сир «Пошехонский», вязіґа, тюря і растєґаї. Такого нормальні люди не їдять. І не тому, що воно чуже, – а тому, що несмачне.

Узяти би, наприклад, російський кінематограф і один із його шедеврів «Москва слезам не верит». Це стрічка про інопланетян. За це їй і дали Оскара в далекому 1981 році. Фільм про совєтстьких людей-фріків – дивних і симпатичних у своїй жалюгідності й незбагненності.
…
Тому «русскому миру» нічого не залишається, як продавати себе всьому постсовєтському простору. Якщо всьому світові вони доплачують нафтогазовими мільйонами доларів за те, щоби дерев’яні матрьошки їхньої культури регулярно транслювалися на кожному фестивалі, то нам вони десятиліттями за гроші збували серіали про мєнтов, фільми про ВОВ і мемуари Стрєлкова, ностальгію за мезозоєм і «духовные скрепы».
…
Наша культура може бути неповною і недосконалою, травмованою й інфантильною, свідомою своїх чорних дір, білих плям і недоліків. Але це культура нас, а не їх. Це культура нас без них. Завелика амбіція? Чи можливі ми без них? Та в тому й річ, що тільки без них і можливі. Але чи можливі вони без нас? Ні. От за це вони і воюють. Просто насправді для них прихованою суттю їхньої війни проти України було і залишається бажання продавати нам своїх матрьошок. Бо більше у світі ніхто їх не купує./

пам’ятати завжди,
що «тільки без них ми й можливі». Открыть/Комментировать

2022-07-29 15:02:26 тим часом на захист Олени Зеленської стають не лише тисячі українок, вітчизняний бізнес, ЗМІ та навтіь лікарні, а й світові медіа.

The New York Times розкладає усім, чому фотосесія важлива і має місце бути, і чому має бути саме в Vogue, чому має торкатись навіть сфери моди, ніби такої далекої від усього,
але водночас такої заможної та впливової.

Why a Vogue Cover Created a Controversy for Olena Zelenska

/Her interview is not just an interview. It’s a piece of battle strategy. She has, essentially, weaponized Vogue. /

знайдете й історії про появу на обкладинці Vogue інших перших леді та скандалів, пов’язаних з цим. Открыть/Комментировать

2022-07-28 19:38:54 ну що,
тримайте 2-гу частину про Бориса Джонсона.
а саме про його бурхливі студентські роки
та не менш яскраве журналістське життя.

впевнена, ви буде здивовані тим,
як в різні роки Борис Джонсон,
був і автором матералів про те як євро-купюри в кишенях єропейців
призводять до імпотенції,
або ж був телеведучим рейтингового телешоу на ВВС та навіть номінантом на премію BAFTA як кращий ведучий розважального шоу,
чи навіть оглядав машини для GQ
та ходив в гості до Джеремі Кларксона.

також знайдете майстер-клас,
як розлучитися зі старою дружиною та одружутися з новою усього за 12 днів…

а, власне, читайте:
Part 2. Bright student and scandalous journalist on the way to politics Открыть/Комментировать

2022-07-27 16:53:47 а могло ж бути й так. Открыть/Комментировать

2022-07-25 20:04:39 Очікування: світові ЗМІ на тлі війни писатимуть більше про українську культуру, розповідатимуть про наших письменників, композиторів, авторів, музикантів. Розкажуть про репресії укр.інтелігенції в радянські часи, «розстріляне відродження» і т.д.

Реальність:

(ні, посилання не дам, звичайно) Открыть/Комментировать