Повторю очевидне: те, що ми сьогодні проходимо – не лише боротьба із загарбницьким вторгненням.
Це битва за нашу свободу – право вірити, дихати, бути собою. Не здригатися від нічного стуку в двері, не боятися, що по тебе прийдуть за особисті погляди, репост чи «непогоджене» богослужіння.
Наша незалежність – не просто від Росії чи інших імперських утворень. Вона від заляканності, озирання на «що за це буде» і життя під тотальним контролем держави.
Хтось мріє про «сильну руку», але нам ближча вільна душа. Цей вибір складний, але він того вартий.
Зі святом, Ненько!
Многая літа!
Микола Савчук - на світлині віче під Оперним театром у Львові, 25 серпня 1991 року.
@bogoblog
