Березовый сок

2024-04-26 12:34:20 Що і варто було очікувати. Росія намагається реагувати на всі дії української влади, які можна використати собі на користь. І вона працює в напрямку загального послаблення України як у короткостроковій так і у довгостроковій перспективі. Якщо можна послабити міжнародну підтримку, то Кремль активно працює в цьому напрямку сьогодні, щоб отримати швидкий результат. Якщо можна нанести шкоду Україні в питанні демографії у майбутньому, то Кремль так само активно діє, навіть розуміючи, що результат отримає лише у майбутньому. Вони користуються всіми пройобами Зеленського і Єрмака. А ті не дають сумувати русні без роботи. Те, що ви бачите - це реактивна реакція з одночасним тестуванням реакції. І це було передбачувано. Але, на жаль, в ОПі не вміють прораховувати на декілька ходів вперед, а в Кремлі, як раз, звикли грати в довгу. Открыть/Комментировать

2024-04-26 11:35:01 Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід міністру агрополітики Сольському у вигляді тримання під вартою, з можливістю внести заставу понад 75 млн грн. Як швидко аноніми внесуть заставу? Чому Зеленський ніяк не коментує ситуацію? Чи побачимо ми у владі чесних, компетентних людей, які були б моральним взірцем? На посаду Генпрокурора намагаються протягнути рішалу Єрмака? Сибігу зроблять новим Міністром закордонних справ? Розповів деталі у своєму авторському блозі. Пишіть свої думки у коментарях.



Открыть/Комментировать

2024-04-26 11:02:59 Якщо я не права, то виправте мене. Ця тема мене цікавить, я її думаю і поки думаю її так.
Одна з наріжних проблем, в яку все впирається, є те, що в нас так і не відкрився трудовий фронт. Повноцінне оборонне виробництво. Реальна допомога фронту і реальна альтернатива для тих, хто з багатьох причин не може долучитися до боротьби на фронті, але міг би вйо* на перемогу в тилу.
Відсутність єдиного трудового фронту підмінено карикатурністю "фронту економічного", де внеском в перемогу вважається сплата податків, відвідання кав'ярень і ресторанів, купівля всього - від мас-маркета до лакшері,, навіть гра в онлайн-казино та й просто повсякденні речі повсякденного життя. Що з війною, що без війни.
На цьому тлі вирізняються дрібні псевдоволонтерські, бо насправді бізнесові, ініціативи з оборонного виробництва на коліні.
Маса таких дрібних ініціатив намагаються закріпитися на полі оборонки, неістово конкурують одна з одною, виснажуючи себе цією конкуренцією, втаємничуючи одне від одного вдалі розробки серйозніше ніж кока-кола рецепт свого напою.
Складається враження, що в цьому секторі пробитися на рівень закупок МО важливіше ніж перемога.
І тоді значення набуває ще один фронт - маркетологічний. Бо МО при такому розмаїтті дрібноти і нестачі інженерних компетенцій неминучо дає слабину (корупційний фактор поки виключаємо) - і тоді на фронт потрапляє продукт, де очевидно, що язикаті маркетологи переговорили косоротих інженерів. Наприклад, є вид дронів, які закуплені у великій кількості і з якими не знають, що робити по всьому фронту. Воно, сука, не летить.
Є підозра, що війна в бізнес-середовищах сприймається, як те, що невічне, перемога як гарантована, і важливо встигнути.
В підсумку ми отримуємо оборонний продукт рівня аліекспрес по-українськи: незугарний, зате дорогий. Який не пройшов випробування. В ціну якого закладено дорогу оренду, дорогі енергоносії, українські зп, українські податки і нашу ж українську хитрожопість.
Перемогти МО на маркетологічному фронті вдається не всім, тоді на фронт починаються холодні дзвінки "Ми волонтери, купіть наші дрони, підтримайте українське".
У цьому місці моя голова вибухає від набринілого абсурду. (с) Леся Ганжа Открыть/Комментировать

2024-04-26 10:32:00 А на Росії триває боротьба з бандерівцями. У кино. Там і далі агітпром формує світогляд при якому бійці за звободу Україні гірші ніж злодій-рецидивіст. Не здивований. Бо вони схиблені на цьому. Открыть/Комментировать

2024-04-26 10:02:11 Відразу зазначу, що не прихильниця радянських практик і, взагалі, я за все хороше і проти всього поганого, а також дотримуюся думки, що людина понад усе.

А тепер історія для людей, які вже рік розказують, що мотивує лише добровільний вибір. І хіба будуть воювати з примусу та все таке. Ми ж не перші в історії в цій ситуації. В мене вже десять років періодично в цьому контексті виринає життєвий шлях одного з дідів з моєї родини.

Був в мене дво чи троюрідний дід. Життя його - це кейс, що актуальний для не дуже пасіонарної більшості. Молодість його припала на Другу світову війну. І почав він її з того, що дезертирував прямо з призовного пункту 22 червня 1941 року. Як і 99% всіх призовників цього конкретного села Київської області. Київ бомбили і під шумок… Не втекли і пішли воювати з кількох десятків тільки один з моїх дідів і його близький товариш. Рідні та сусіди вирішили, відтак, що ці два хлопа на все село - клінічні ідіоти, не дбають про родини і взагалі пропащі. Але двоюрідний дід був не таким і тримався в межах загальної норми.

Навіть більше. В нашому центрально українському селі традиція не любити «совєти» жила ще з 20-х років 20-го сторіччя. Колективізація, Голодомор, чорна дошка, занадто заможні для колгоспу, вбитий невідомими прямо на зборах перший голова колгоспу і все таке. То ж двоюрідній дід щиро вважав, що німці розформують колгосп і роздадуть землю колишнім власникам. А ще німці на завжди і хіба ж таку силу можна перемогти. Звична його мантра, за переказами старших родичів.

І так би він і думав, що то не його війна, якби якось його німецький управитель не побив нагайкою за не достотньо сумлінну працю. Бо німці, раптом, землю не тільки не роздали. А ще й зберегли колгоспи та рабську працю в них, як більш зручну з точки зору експлуатації селян. Так буває, що найгірші практики діючої влади стають геть поганими, коли думаєш, що какая разніца.

Коротше, життя цього діда під німецькою окупацією несподівано виявилося безрадісним і сповненим розчарувань. А коли фронт покотився в зворотньому напрямку, то виникла реальна небезпека бути розстріляним за міркування, хто там не народжений для війни. Тим більше, пригадаємо, народженими для війни з усього села станом на 1941-й рік було рівно два хлопця. Всі інші ненароджені і не придатні. Але Червоній армії дуже потрібен був мобілізаційний ресурс для наступу на Київ, тому згоди не питали. В підсумку, на кладовищі села стоїть стела з призвищами полеглих на війні, де цілі родини зникли повністю й без нащадків. Нікого з чоловіків не залишилося взагалі. Ціна деокупації для українських людей виявилася от така.

А що там двоюрідній дід? Зі страху і примусово загребли. І він не тільки зміг вижити в наступальних боях. Він виявився нічогеньким собі штурмовиком. Одним з перших форсував Одер і мав орден Вітчизняної війни за це. Погугліть про ту операцію, щоб зрозуміти. Ще купку менш видатних медалей до того. Повернувся. Розплодився і розмножився. Жив як шанована людина в колі інших фронтовиків. Хоч совєти продовжував не любити. Як і інші з його оточення. А цю історію мені розказали вже після його смерті як ілюстрацію до тези, що між ганьбою і обов'язком інколи варто обрати обов'язок, навіть коли боїшся та не сильно маєш вибір. (с) Ольга Лень Открыть/Комментировать

2024-04-24 11:47:02 В США вийшов звіт Держдепу про порушення прав людина на підконтрольній території Україні. Зокрема в цей звіт внесли і Єдиний телемарафон. Чи відреагує влада на цей звіт? Зеленський прокоментує його у своєму вечірньому зверненні? Чи можуть зіпсуватися наші стосунки із США? Які ще порушення прав людини в Україні бачать в США? Розповів деталі у своєму авторському блозі. Пишіть свої думки у коментарях.



Открыть/Комментировать

2024-04-24 10:05:50 До речі, у звіті Держдепу США про права людини на підконтрольній Україні території перераховуються наступні проблеми з правами людини.

• насильницькі зникнення;
• тортури та жорстоке, нелюдське чи принижувальне гідність поводження та покарання;
• суворі та небезпечні для життя умови утримання у в'язниці;
• довільний арешт чи затримання;
• серйозні проблеми із незалежністю судової влади;
• обмеження свободи вираження поглядів, у тому числі для представників ЗМІ, включаючи насильство або погрози насильства щодо журналістів, необґрунтовані арешти чи переслідування журналістів, а також цензуру;
• серйозні обмеження свободи Інтернету;
• суттєве втручання у свободу мирних зборів та асоціацій;
• обмеження свободи пересування;
• серйозна корупція в уряді;
• широкомасштабне гендерне насильство;

Також у звіті йдеться, що "уряд часто не робив адекватних кроків для виявлення та покарання посадових осіб, які могли вчинити зловживання". Ще раз, це не на окупованих територіях, а на підконтрольній українській владі території.

Цікаво, як на це буде реагувати влада? Чи знову хтось вийде і скаже "Мы все проїбали"? Открыть/Комментировать

2024-04-24 09:13:21 Открыть/Комментировать

2024-04-24 07:50:01 Час гарних новин! Открыть/Комментировать

2024-04-24 07:31:45 Все, як і очікувалося. 79 голосів за і 18 проти. Це вже фінальний результат голосування за пакет допомоги Україні та партнерам. І це більше ніж необхідний мінімум у 60 голосів. Законопроєкт погоджено! Далі підпис Байдена! Открыть/Комментировать