2021-10-14 21:44:02
Не так давно один из пропагандистов отечественного телевидения, больше похожего на нечто совсем иное, заявил, что масштаб репрессий чрезмерно преувеличен, а сами репрессированные, оказывается, были представителями прослойки чиновничества, которых заслуженно наказали за их безнаказанное своеволие, злоупотребления и перегибы на местах.
Если этому поверить, то выходит, что только с февраля 1940г. по июнь 1941г., когда было проведено четыре (!) массовые депортации из западных районов Беларуси, в отдалённые северные области СССР было выслано около 125 тысяч ,,чиновников,,...
Из книги Язэпа Малецкага ,,Пад знакам Пагонi. Успамiны.,, , вышедшей в 1976г. в канадском Торонто:
,,Пагрузілі нас у Мёрах у быдлячыя вагоны, з малым, моцна закратаваным акенцам пад самай стольлю. Дзьверы энкавудзістыя зачынілі на ключ, адчынялі на даўжэйшых перапынках, а тады ўвесь транспарт быў абстаўлены кулямётамі, дык усякія ўцёкі былі немагчымыя. Кожны вагон меў два рады нараў, на якіх магло зьмясьціцца 45 чалавек. Дык мы з сваімі рэчамі сьціснутыя былі даслоўна, як селядцы ў бочцы. Пасярэдзіне вагону ў падлозе была невялікая дзіра для адправы натуральных патрэбаў. Першы дзень сорам стрымліваў нас ад карыстаньня ёю. Пазьней кожны зразумеў, што тут ня гульня, а змаганьне за жыцьцё. Гэтак старыя ці маладыя, жанчыны ці дзяўчаты, зьбянтэжана, прыкрываючыся дываном, аддавалі патрэбы натуры...
У часе падарожжа - 18 сутак - далі нам толькі тры разы па місцы зупы...
У нашым вагоне былі людзі з Браслаўшчыны, Постаўшчыны i Дзісеншчыны. Тут была местачковая інтэлігенцыя, сяляне, крамнікі, рамесьнікі, работнікі. Цяжка было зразумець, гледзячы на гэтую шэрую няшчасную масу, у чым бальшавікі бачылі небясьпеку для свайго панаваньня ад гэтых людзей...,,
@belmne
288 views18:44