'Війна для мене почалася у 2014 році. З рідної Авдіївки я не в | Авдеевка 24/7 | Донбас | Авдіївка

"Війна для мене почалася у 2014 році. З рідної Авдіївки я не виїжджала, хоч кілька разів потрапляла під обстріли. Але торік довелося евакуюватися, бо вже не було сил", – розповіла журналісту Свій дім 25-річна Софія Ліфанова.
Дівчина народилася і виросла на Донеччині. Дуже любила своє затишне місто і дім, де щовечора збиралися родиною й ділилися гарними новинами.
Життя змінилося після 2014 року. Мешканці постійно чули звуки війни, але не хотіли залишати домівки.
Софія вперше потрапила під обстріл, коли їй було 17 років.
"Це було десь на початку 2015 року. Ми з мамою пішли у магазин. Вже вийшли звідти і якраз переходили дорогу. У цей момент прилетів снаряд. Ми впали на землю, а коли піднялись – побачили, що з іншого боку біжить наш знайомий. Він був у крові та кричав, що вбило жінку. Брудні та в пилюці ми побігли до підвалу", – пригадує вона.
Всі ці роки мешканці Авдіївки чули звуки війни, до яких вже звикли. Справжнє пекло почалося після повномасштабного вторгнення.
"14 березня 2022 року був День народження мами. Обстріли чули, але намагалися влаштувати хоч якесь свято. Вже накрили стіл і тут пролетіло навпроти нашого будинку, якраз у двір. Ось так "привітали" зі святом", – розповіла дівчина.
Ще деякий час Софія жила у підвалі бабусиного дому, але 7 квітня евакуювалася.
"Мене прийняли родичі, які раніше виїхали на Дніпропетровщину. Пізніше дізналася, що мій дідусь не витримав стресу та помер від інсульту. Йому було 69 років. Я більше ніколи не повернуся до своєї кімнати, не вдягну улюблену кофтинку, не сяду на м'якенький стілець, ніколи більше не обійму дідуся. У моєї сім'ї забрали гарне та спокійне життя", – каже вона.
Допомогти родині Софії можна за номером картки: 4731185633480816 ПриватБанк (Ліфанова Софія Олександрівна)
На платформі "Свій дім" можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета: https://bit.ly/sviydim.