2022-07-06 16:21:27
Український бренд VITA KIN Originals звинуватили у культурній апропріації та порушенні прав музею. Їх Corsica Mini Dress повторює візерунок дитячої вишиванки із села Розтоки, що зберігається у Київському Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum). Розберімося, чи порушені тут права музею і що не так юридично з культурною апропріацією.
У законі України "Про авторське право та суміжні права" музеї не згадуються як розпорядники авторських прав на музейні експонати. Є постанова кабінету міністрів №1147, яка зобов'язує брати письмову згоду у музею, якщо хтось хоче створити продукцію із зображенням музейних експонатів. Однак постанова кабінету міністрів — підзаконний акт, який не може бути головніший за закон. Тому на практиці ця постанова ніяк не використовується, а музеї не вважаються учасниками відносин у сфері авторських прав.
Культурна апропріація — досить розмитий термін без юридичного регулювання. Зазвичай фольклор не охороняється авторським правом, адже автора не знайти, а термін охорони (50-70 років) явно сплинув. Народні візерунки вважаються «суспільним надбанням» і їх може використати кожен. У світі є спроби врегулювати це питання. Деякі країни намагаються запровадити "ліцензії", які потрібно купувати, якщо бренд хоче використовувати традиційні малюнки племен. Однак мені поки що важко уявити, як це може працювати на практиці. Наприклад, якщо візерунок належить якомусь селу, то розпоряджатися ним може голова села. А як бути, якщо візерунок належить людям, що жили на території кількох сіл чи міст, хто має розпоряджатися правом та видавати дозволи за плату?
Юридично бренд мав право не питати дозволу у музею та не отримувати якусь згоду у мешканців села. Однак, на мій погляд, згадати походження візерунка та вказати місцевість — це правило гарного тону. А домовитися з музеєм і зробити щось подібне до колаборації з ним — це ще й гарний піар для бренду. Сподіваюся, що в майбутньому ми бачитимемо більше таких співпраць.
Розбір зробив юрист Максим Попов
412 viewsedited 13:21
A
