ми вчора ходили на “Люксенбург Люксенбург”, і я вам його макси | all read

ми вчора ходили на “Люксенбург Люксенбург”, і я вам його максимально рекомендую

українське кіно. в головній ролі Курган і Агрегат, хто їх знає, вже може собі уявити, що там було)))

зараз буде відгук зі спойлерами, тому хто ще не дивився, не читайте

суть всього фільму для мене в тій фразі Колі: ми не можем ізменить своє прошле, ми можемо тільки научіця жить з ним

і це правда. так воно в житті і є. минуле не потрібно змінювати, його потрібно тільки приймати, або вирішувати його наслідки

я в кінці плакала, кажу чесно. в момент, коли Коля розбив магніт з Люксенбургом і склеїв його, це була така ідея його майбутнього. а коли Вася зламав листочок і склав його, а потім просто зім’яв і відпустив - це просто вся ідея минулого. в мене аж мурашки пішли по шкірі і я не витрамала

більш того, хотілось відмітити Раміля, який грав Васю як драматичного актора. були моменти, коли всі актори трошки не дожимали, але в момент, коли він спостерігав за батьком - в його очах було все. для мене це закрило усі питання, бо тільки очі настільки сильно передали всі емоції, всю боротьбу, весь процес прийняття, що від цієї сцени неможливо було відірватись

а гумор просто на висоті. всі ці фразочки, діалет, навіть в момент, коли вони в Люксенбургі діставали пляшку Карпатської Джерельної - у нас зал просто тух, бо то все таке рідне, таке своє

я отримала надзвичайний кайф, шикарні емоції, тому це щира рекомендація - сходіть. цей фільм зараз на такому шумі не просто так

в моменті його монолога в ванній, від сміху котились сльози просто. “Ларіса Петрівна, заберіть пожалуста заявлєніє, бо получіте пизди” - то все, винесло і не занесло назад

ходіть в кіно!