2023-06-05 16:34:10
Плюси і мінуси нашої квартири в Ужгороді #хроніки_ужгорода
Як я шукала квартиру за день до заїзду і як ми тут опинилися, читайте трошки вище в постах про переїзд.
Повернемось в день, коли я вперше списалася на олх з власником.
Пишу йому: Фен брати чи у вас є?
Він: Фен беріть, і все, чим будете користуватися.Через деякий час до мене почав доходити сенс цього повідомлення. Я зрозуміла, що там скоріше за все не то шо фену нема, а навіть постілі і рушників.
Дуже не хотілось витрачати на це гроші на місці. А про те шо везти з Києва і мови не йшло. Стала думати як сформулювати питання так, щоб воно було не питанням
Пишу: А у вас є постіль і рушники, щоб ми з Києва не тягнули?
Він: нема, але щось придумаємо.Це була моя маленька перемога
Спойлер: нам все одно прийшлось купити одну подушку, а дві декоративні запхнути в іншу наволочку, бо ті виявились алергенні. Але на перші 2 ночі згодилися на ура.
Коли ми заїхали, то побачили гарну нову відремонтовану простору квартиру, де є умовно 2 кімнати: спальня з ліжком і тумбочками. І кухня-студія з розкладним диваном, столом, стільцями. І вид на гори. Боже, я досі не можу повірити, що у нас вид на наші і словацькі гори і гарні будинки з рудими дахами. І будівництво. Але шо те будівництво, коли у тебе гори.
Подружня пара власників виявились дуже приємними закарпатцями середнього віку. Ми добре поспілкувалися, розказали чого ми приїхали і як там було в Києві.
А потім ми зрозуміли, що крім тарілок, 2 кружок, меблів, пралки, чайнику, санвузла, холодильника, столових приборів
у нас нема нічого Постіль і рушники привезли, як я казала.
Після того, як ми залишилися одні, ми пішли в пошуках пательні і кастрюльки. Звісно, дуже не хотілося витрачати на це гроші, але вже як було. Нам пообіцяли привезти мультиварку, яка може служити і каструлею. Тому, після першого променаду по Ужгороду ми купити якусь
сумнівну маленьку пательню за 350 грн і склану банку з кришкою, як ємність для заварювання фільтр-кави. Воронку, паперові фільри і мелену Ефіопію я звісно взяла з Києва.
В той же день замовили доставку з сільпо зі всім необхідним. Рідину для миття посуду Еко я привезла з собою. Шампуні, бальзам і все інше також.
Наступного дня подзвонив власник, що привезе мультиварку і спитав чи буде нам ок, якщо він покаже квартиру якимось людям, які можливо будуть знімати квартиру після нас. Ми погодилися, бо нам якось пофіг. Це був хлопець теж з Києва, якому (яким, там він не один, але заходив один), мабуть, теж не подобається зараз в столиці
Питав про те, чи непокоїть нас звуки будівництва. Але чесно, коли ти приїздиш з міста, де голосні звуки загрожують твоєму життю, то будівництво вже не так і заважає. Але був неприємний момент в перший день —
зверху постійно щось гупало, що було схоже на роботу ППО. Було лячно.Капців в квартирі теж не було. Але якимось чудом у нас в валізі в передньому кармані завалялися 2 пари готельних, які ми збиралися віддати батькам в Дніпрі. Але забули, що вони є. Так і приїхали сюди.
Хоча на третій день я вже ж собі купила пластикові. І ще придбали 2 кухонні рушники. Життя стає більш зручне.
На третю ніч ми зрозуміли, що у Жені
алергія на шерстяну ковдру, якої ми вкривалися. І можливо і на пухову подушку. Прийшлось екстренно все виймати із підковдр, придумувати альтернативу подушці (писала вище). Я доспала вже на подушці як є, але наступного дня купили нову.
Ще забула додати, що в ванній нема шторки. І все ллється навколо. Коли я це побачила, то зрозуміла, що до нас тут точно ніхто не жив.
Ще момент з дуже високими полицями для сушки посуду. Полиця для тарілок взагалі високо була, для стаканів нижче. Прийшлось міняти місцями, щоб я могла доставати і ставити хоча б тарілки Були зроблені чергові висновки, що тут мав жити дуже високий син власників.
Із великих і значних плюсів: кондиціонер, пральна машина, дві окремі кімнати, газова плита, холодильник, великий круглий білий стіл.
Ну і гарно тут, стильно. Це дуже важливо для мене. Все інше можна купити.
Поки що все. Розказала вам всі пригоди на момент теперішнього. Надіюсь, що було цікаво це читати
238 viewsedited 13:34